Запрошуємо репортерів регіональних медіа на тренінг у рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості - посилення спроможностей українських медіа».
Тема тренінгу: MOJO як інструмент візуалізації. Більше можливостей для якісної журналістики.
Коли: 8-10 березня 2025 року.
Де: Львів.
Вивчаємо: як техніки мобільної журналістики (MOJO) допоможуть розкрити тему, бути оперативними, переконливими, підвищувати довіру до медіа? Як використовувати MOJO для отримання інформації, як комунікувати без поглиблення соціальних розломів у громадах.
У програмі:
- техніки інтервʼю як інструмент отримання інформації, принципи комунікації у роботі з чутливими темами, побудова історій із застосуванням інструментів візуалізації;
- технічні навички зйомки: принципи побудови кадру, використання штативу, мікрофонів та іншого обладнання;
- правила монтажу, зокрема, швидкого - смартфоном.
Тренінг включає презентації, практичну роботу та її обговорення.
Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням та харчуванням, беруть на себе організатори.
До участі запрошуємо діючих редакторів та журналістів з офіційно зареєстрованих медіа.
! Зверніть увагу - є мінімальні технічні вимоги, а саме:
- наявність iPhone 11/новішої моделі iPhone/смартфону з Android версії 13 або новішої (вкажіть, будь ласка, повну назву моделі);
- вільне місце для запису відео 64 Гб та більше;
- наявність дротового мікрофону або бездротової мікрофонної системи з підключенням до смартфону.
Перевагами в технічному плані будуть:
- наявність бездротової мікрофонної системи з підключенням до вашого смартфону;
- наявність штативу/міні-штативу для запису інтерв’ю з тримачем для смартфону.
Зареєструватися на тренінг можна до 20 лютого за посиланням:
Учасників, що будуть відібрані, попередимо заздалегідь.
Нагадаємо, що цей тренінг є частиною проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості - посилення спроможностей українських медіа», який включає:
- соціологічне дослідження обізнаності українських журналістів з проблеми соціальної згуртованості, того, яких знань та навичок їм бракує, що думають про роль медіа у розвʼязанні проблеми активні громадяни;
- проведення чотирьох тренінгів для всіх медійників, що цікавляться темою соціальної згуртованості;
- п’ятнадцять міні-грантів для підготовки публікацій з проблем соціальної згуртованості;
- менторську підтримку грантерів
Проєкт розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
Інформація Інституту регіональної преси та інформації
Стипендія 900 євро для журналістів та незалежних медіа, які опинилися в критичній ситуації.

У вас буде п’ять місяців, щоб стати на ноги, поки організатори допомагатимуть щомісячною підтримкою.
Це стипендії для журналістів, редакцій та незалежних медіа, які:

мають мінімум 2 роки досвіду на українському медіаринку;

опинилися в критичній ситуації або працюють чи переїхали з Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської або Одеської області;

залишаються в Україні та створюють важливий контент.

Збір заявок до 10 лютого 2025.

Конкурсом опікується Лабораторія журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Інформація House of Europe
Національна спілка журналістів України у партнерстві з Дарт-центром травми та журналістики (проєктом Колумбійської школи журналістики, Нью-Йорк) пропонує унікальну можливість для українських колег, які висвітлюють конфлікти і трагедії.
Cерія з трьох спеціалізованих воркшопів об’єднає досвідчених репортерів та експертів із глобальної мережі Дарт-центр. Вони поділяться знаннями, отриманими завдяки багаторічній роботі в зонах конфлікту та висвітленню криз. Запрошуємо представників і представниць українських медіа дізнатися про інноваційні підходи до покращення своїх матеріалів про травму, до підвищення професіоналізму та особистої стійкості.
Програма охоплює важливі аспекти журналістики, орієнтованої на роботу із травмою:
- збереження ясності й цілеспрямованості під час тривалої кризи;
- чутливі підходи до опитування постраждалих і свідків, особливо дітей;
- стратегії для керівників редакцій, спрямовані на запобігання емоційному вигоранню;
- створення матеріалів, які вшановують пам’ять померлих і відповідають потребам громади.
Участь — безкоштовна.
Мова: англійська, українська (синхронний переклад).
Перший воркшоп «Як писати про загиблих» відбудеться 6 лютого о 15:00
Регіональні журналісти в Україні щодня висвітлюють втрати й горе у свої громадах. У такій реальності репортери й репортерки стикаються з ключовими викликами:
- Як створити матеріали, що гідно вшановують пам’ять загиблих?
- Як документувати постійний потік втрат, допомагаючи громадам, особливо коли аудиторія перевантажена негативними новинами?
На цій сесії троє журналістів міжнародної мережі Dart Centre поділяться практичними рекомендаціями, заснованими на їхньому досвіді роботи з масовими жертвами. Вони обговорять, як проводити інтерв’ю, обирати історії та створювати матеріали, що мають значний вплив на суспільство.
Спікери та спікерки:
Патриція Євангеліста — журналістка, яка спеціалізується на травматичних темах, колишня репортерка-розслідувачка філіппінського медіа «Rappler». Її книга «Деяких людей потрібно вбивати: мемуари про вбивства у моїй країні» отримала високу оцінку критиків: була названа «журналістським шедевром» (The New Yorker) і №1 нон-фікшн книгою року за версією журналу TIME.
Докладніше про спікерку: https://www.patriciaevangelista.com/about
Анджеліна Фуско 30 років працювала журналісткою у відділі новин BBC Північної Ірландії, половину з яких була редакторкою телевізійних новин. Вона керувала командами, що висвітлювали світові конфлікти: від вибуху автомобіля в Омі до перемир’я між Іранською республіканською армією з лоялістами та угоди Страсної п’ятниці – історії, які вимагали чутливості та зваженого редакційного підходу. Ангеліна є колишньою очільницею Європейського представництва мережі Дарт-Центру, а також старшою тренеркою в Коледжі журналістики BBC.
Докладніше про спікерку: https://dartcenter.org/bio/angelina-fusco
Джон Вудроу Кокс – спеціальний репортер The Washington Post та автор книги «Діти під вогнем: Американська криза». У 2018 році його серія про вплив насильства з використанням зброї на дітей в Америці потрапила у фінал Пулітцерівської премії в галузі художньої літератури. Він також був частиною команди журналістів видання The Washington Post, яка отримала Пулітцерівську премію 2022 року за заслуги перед суспільством й висвітлення повстання в Капітолії США.
Докладніше про спікера: http://www.johnwoodrowcox.com/about
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ.
Національна рада звертає увагу суб’єктів у сфері медіа на те, що у січні 2025 року необхідно забезпечити належне вшанування двох важливих пам’ятних дат, які мають особливе значення для збереження історичної пам’яті українського народу.
Перша з них припадає на 20 січня – цього дня відзначатиметься 10-та річниця завершення героїчної оборони Донецького аеропорту. Впродовж 242 днів, з травня 2014 до січня 2015 року, захисники аеропорту виявляли неймовірну мужність та стійкість. Українські військові, добровольці, медики та волонтери героїчно протистояли російсько-окупаційним військам, відстоюючи територіальну цілісність України.
Друга пам’ятна дата – 27 січня, коли в Україні традиційно вшановують пам’ять жертв Голокосту. Цього дня згадують трагічні події 1941-1943 років, коли Бабин Яр став місцем масових страт. Згідно з офіційними даними, там загинуло понад 100 тисяч осіб різних національностей – мирних жителів, військовополонених, підпільників, партизанів та націоналістів. Особливої актуальності ця трагічна сторінка історії набуває в контексті сучасної російської агресії, яка знову несе численні жертви серед мирного населення України.
Національна рада рекомендує медіа інтегрувати інформацію про ці пам’ятні дати до поточних новинних повідомлень. У ці дні пам’яті необхідно вшановувати загиблих хвилиною мовчання о 12:00. Також, згідно з Указом Президента України № 143/2022, щоденно о 9:00 всі медіа мають проводити загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок російської збройної агресії проти України.
З огляду на норми частини 3 статті 44 та частини 26 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа» до розробки разом з органами спільного регулювання вимог щодо мовлення у дні пам’яті та скорботи Національна рада керується нормами цього Закону з урахуванням попередньої практики застосування аналогічних норм законодавства.
Для цього необхідно керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті (далі – Правила), затвердженими рішенням Національної ради від 23.07.2015 № 1146 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.08.2015 за № 967/27412), з урахуванням змін, затверджених рішенням Національної ради від 12.02.2021 № 95 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.04.2021 за № 541/36163).
Наголошуємо, що в разі фіксації та встановлення порушень вказаних вище Правил суб’єктами у сфері лінійних медіа регулятор матиме підстави для застосування заходів реагування, що передбачені Законом України «Про медіа». Адже рішення від 23.07.2015 № 1146 «Про затвердження Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті» станом на сьогодні є чинним.
Міжнародний Інститут регіональної преси та інформації оголосив про старт нового етап проєкту "Підвищення стійкості українських медіа", під час якого організація продовжить надавати редакціям високоякісну підтримку та фінансову допомогу для виробництва важливого контенту під час війни. Цей проєкт, у якому з квітня 2022-го вже взяли участь десятки українських редакцій та сотні журналістів, реалізується IRMI у партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
У центрі уваги залишаються мегаважливі тематики - соціальна згуртованість, виробництво професійного контенту, гуманітарні питання; проєкт буде цікавий редакціям, які прагнуть вивчати власні аудиторії, розширювати їх, поліпшувати звʼязки з ними.
Кожне медіа протягом року отримуватиме менторську допомогу з підготовки двох ґрунтовних публікацій на місяць за такими ключовими темами, як соціальна згуртованість, доступ до гуманітарної допомоги, відбудова, безпека та правосуддя в умовах конфлікту. Також передбачені тренінги, адаптовані до потреб журналістів. Зокрема, з таких тем, як робота з джерелами інформації, професійні стандарти, інструменти розслідування воєнних злочинів, мобільна журналістика та інші.
За необхідності проєкт також допоможе редакціям у придбанні необхідного професійного обладнання. Крім того, кожна редакція-учасниця отримуватиме щомісячну фінансову підтримку у розмірі 1000 швейцарських франків (в гривневому еквіваленті) для покриття витрат на виробництво контенту з тем, названих вище. Допомога включатиме також ad-hoc консультації та менторську підтримку.
Проект реалізується командою тренерів, менторів та консультантів – українських та міжнародних медіаекспертів з великим професійним досвідом.
На конкурсних засадах буде відібрано 18 регіональних, місцевих та гіперлокальних медіа, 14 з яких вже брали участь у попередніх етапах проєкту.
Щоб подати заявку, будь ласка, заповніть онлайн-форму заявки, яка включає мотиваційну частину, за посиланням:
Кінцевий термін подачі заявок – 28 січня 2025 року. Фіналісти будуть повідомлені про відбір до 7 лютого 2025 року.
Інформація Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації
ГО «Детектор медіа» запрошує журналістів, інфлюенсерів, а також фахівців з комунікацій, що працюють у державних органах, установах, органах місцевого самоврядування, долучитися до проєкту «ШІ та дезінформація: як захистити себе та аудиторію від нових загроз». Тренінг відбувається в рамках проєкту з медіаграмотності і когнітивної стійкості, що реалізується компанією Zinc Network за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії. Основною ціллю проєкту є підвищення обізнаності щодо ролі штучного інтелекту у створенні й поширенні дезінформації, а також розвиток навичок виявлення та протидії такій дезінформації. Він має на меті створити стійку мережу комунікаторів, які зможуть передавати свої знання та навички іншим.
Проєкт складається з двох етапів. Перший етап — це безкоштовне навчання для комунікаційників держорганів та держустанов, журналістів та інфлюенсерів. Учасники дізнаються, як працює дезінформація загалом, навчаться виявляти згенеровані ШІ матеріали та дізнаються про відповідні інструменти. А також торкнуться правових та етичних питань відповідальності за використання ШІ для створення дезінформаційних матеріалів. Період проведення трьох онлайн-семінарів — з 15 по 31 січня 2025 року. Точні дати будуть повідомлені відібраним учасникам окремо.
Другий етап передбачає надання малих грантів на створення просвітницького контенту для широкої аудиторії про ШІ-дезінформацію. Податися на грант зможуть журналісти та інфлюенсери, які пройшли курс. Переможці матимуть тиждень на втілення своїх ідей.
Для участі у тренінгу просимо заповнити реєстраційну форму.
Дедлайн реєстрації — 13 січня.
Інформація Детектор медіа
6 січня пройшло перше організаційне засідання робочої групи «Захист національних інтересів та протидія тоталітаризму». Група була сформована правлінням Громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів». Завданням робочої групи є напрацювання тематичних кодексів (правил) щодо створення та поширення інформації в медіа.
Робоча група регулярно, раз на тиждень, проводитиме свої засідання. Керівницею робочої групи обрано Тетяну Смирнову, кураторкою цього напряму від органу визначено Анну Літвіщенко.
В онлайн-зустрічі робочої групи брали участь 11 із 12 її членів і членкинь. Присутні погодили, що мають надати свої пропозиції до теми захисту національних інтересів і боротьби з тоталітаризмом. Попередньо узгоджено, що будуть напрацьовані окремі кодекси. Робоча група розгляне можливість обʼєднання кількох напрямів в один. За наданими пропозиціями буде сформовано перелік кодексів, першочерговість розроблення яких буде визначена спільно з Національною радою.Як передбачено Законом України «Про медіа», третину членів робочої групи, які працюватимуть над виробленням критеріїв і кодексів створення та поширення інформації, мають становити представники Національної ради. Отже, до неї увійшли 12 осіб, четверо з яких визначені медіарегулятором – це троє фахівців Національної ради і одна незалежна медіаекспертка.
Склад робочої групи «Захист національних інтересів та протидія тоталітаризму»:
- Андрій Бабенко, ТОВ «Старлайт Діджитал»;
- Олександр Борисенко, ТОВ «Віжн 1+1», заступник директора департаменту взаємодії з органами державної влади;
- Максим Дворовий, ГО «Лабораторія цифрової безпеки», голова напряму «Цифрові права»;
- Наталія Загуменна, АТ «НСТУ» (Суспільне мовлення), продюсерка;
- Людмила Наконечна, ТОВ «Старлайт Медіа», керівниця управління операційної юридичної підтримки;
- Ігор Розкладай, ГО «Центр демократії та верховенства права», заступник директорки, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах;
- Тетяна Смирнова, ТОВ «ВІЖН 1+1», директорка департаменту взаємодії з органами державної влади;
- Микола Фаєнгольд, ТОВ «Інфініфтас», ТОВ «АйПлюс», засновник.
Представники від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:
- Ольга Вдовенко, директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини», керуюча партнерка адвокатського об’єднання «Астарта», експертка Вестмінстерської фундації за демократію з медіаправа;
- Інна Котик, головна спеціалістка відділу нормативно-правового забезпечення юридичного управління;
- Маріна Ткачук, начальниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку;
- Дмитро Швидченко, начальник відділу моніторингу, досліджень та аналізу контенту у сфері медіа.
Нагадаємо, відповідно до закону «Про медіа», співрегулювання – це новий механізм, який має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Органів спільного регулювання у сфері медіа має бути п’ять: аудіовізуальні, аудіальні, онлайн-, друковані та платформи спільного доступу. Органи співрегулювання мають розробляти кодекси мовлення, створювати експертні органи, розробляти критерії тощо.
Мета нового механізму – забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа у розробці та визначенні вимог до змісту інформації, яка поширюється медіа, та недопущення цензури і зловживання свободою слова.
Наразі зареєстровані органи спільного реагування в аудіальній, аудіовізуальній, онлайн та друкованій-сферах.
Інформація Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
ГО «Детектор медіа» запрошує медійників долучитися до тренінгу «ШІ та дезінформація: як захистити себе та авдиторію від нових загроз». Захід відбувається в межах проєкту з медіаграмотності й когнітивної стійкості, що реалізується компанією Zinc Network за підтримки Міністерства закордонних справ.
Що заплановано?
Перший етап — безплатне навчання для комунікаційників держорганів і держустанов, журналістів та інфлюенсерів.
Учасники дізнаються, як працює дезінформація, навчаться виявляти згенеровані ШІ матеріали, вивчатимуть правові й етичні питання відповідальності за використання ШІ для створення дезінформаційних матеріалів. Три онлайн-семінари заплановані з 15 по 31 січня 2025 року.
Другий етап — надання малих грантів на створення просвітницького контенту про ШІ-дезінформацію. Податися на грант зможуть медійники й інфлюенсери, які пройшли курс. Переможці матимуть тиждень на втілення своїх ідей.
Як долучитися?
Заповнити реєстраційну форму.
Дедлайн реєстрації: 13 січня 2025 року.
Деталі: «Детектор медіа».
Разом навчаємося і зростаємо: ЄС інвестує в наше спільне майбутнє, підтримуючи українську освіту та молодіжні проєкти як в Європейському Союзі, так і в Україні, сприяючи розвитку талантів і навичок молоді, яка братиме участь у відновленні України та європейській інтеграції.
Мета
- підвищити обізнаність журналістів регіональних ЗМІ та впливових у соціальних медіа осіб про підтримку ЄС освіти та молоді України;
- підвищити якість інформування цільової аудиторії та широкого загалу про можливості для навчання та безперервної освіти, що їх надає ЄС сфері освіти та українській молоді;
- заохочувати журналістів досліджувати тему співпраці між Україною та ЄС та європейської інтеграції в цілому.
Хронологія конкурсу
Конкурс триватиме з 08 листопада по 15 січня 2025 року.
Дедлайн подачі заявок – 15 січня 2025 року о 23:50 за місцевим часом.
Переможці будуть оголошені на завершальному заході Всеукраїнської комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо» у лютому 2025 року.
Роботи переможців конкурсу будуть включені до Посібника для журналістів з питань підтримки ЄС освіти та молоді, що буде представлено на завершальному заході.
Правила та умови
До участі запрошуються:
- журналісти регіональних і місцевих друкованих та онлайн-медіа;
- журналісти регіональних і місцевих теле/радіостудій;
- блогери із усталеними каналами комунікації та сталою аудиторією щонайменше 4000 підписників і високим рівнем інтересу до авторських публікацій.
На конкурс приймаються текстові, відео/аудіо матеріали, публікації в соціальних мережах, що відповідають міжнародним професійним стандартам журналістики та технічним критеріям, визначеним для даного конкурсу (див. розділ «Вимоги до конкурсних робіт»).
Вимоги до конкурсних робіт
Роботи, що подаються на конкурс, мають бути опубліковані протягом періоду проведення конкурсу або не раніше 15 квітня 2024 року й висвітлювати роль та практичне значення підтримки Європейським Союзом української освіти та молоді, зокрема:
- доступ до освіти та безпечного навчального простору;
- навчання впродовж життя та можливості формування нових навичок;
- модернізація професійно-технічної освіти та нові можливості для молодих ветеранів і ВПО;
- підтримка роботи та сталого розвитку університетів і коледжів;
- розширення можливостей для молоді, розвиток молодіжного лідерства, посилення ролі молодих лідерів у місцевих громадах та інтеграція молодого покоління ВПО у приймаючі громади;
- якісна та доступна освіта як запорука збереження людського капіталу для відбудови, розвитку та європейській інтеграції України.
Матеріали мають відображати обізнаність авторів у темі й розуміння загального контексту, характеру та масштабів підтримки ЄС української освіти і молоді, але базуватися на конкретних прикладах з місцевого досвіду.
Публікації мають бути повністю оригінальними та не містити запозичень чи плагіату.
Обсяг поданих на конкурс матеріалів:
- до 8000 символів – для матеріалів/статей, опублікованих в інтернет-виданнях
- до 10 хвилин – для ТБ сюжетів;
- до 10 хвилин – для радіопрограм/подкастів
- публікації та/або ролики тривалістю до 1,5 хвилин – для соціальних мереж.
Мова конкурсних робіт – українська
Роботи, що не відповідають вищезазначеним критеріям, або подані по завершенні кінцевого терміну подачі конкурсних матеріалів, журі не розглядатимуться.
Подання конкурсних робіт
Щоб подати роботу на конкурс, заповніть заявку, скориставшись Гугл-формою, додавши посилання на свій матеріал або фото/скан на матеріал (у разі відсутності посилання через поважні причини).
Жюрі
- Ніколо Гаспаріні, прес-аташе Представництва ЄС в Україні – Голова журі
- Маріанна Камінська, комунікаційна координаторка Представництва ЄС в Україні
- Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки для журналістів Інституту масової інформації
- Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»
- Анатолій Марциновьский, журналіст, есперт проєкту «Українцям про ЄС»
- Дмитро Зінчук, керівник проєктної команди в ГО «Інтерньюз-Україна»
Визначення переможців
За підсумками голосування журі визначить переможців у чотирьох категоріях:
онлайн медіа, телебачення, радіо, контент у соціальних мережах.
В кожній номінації журі може визначити трьох переможців, які будуть нагороджені цінними призами:
- 1 місце – зарядні станції Bluetti
- 2 місце – планшети
- 3 місце – мультифункціональні павербанки.
Журі має право запропонувати додаткові номінації для тих конкурсантів, які не були обрані переможцями, але чиї роботи визнані цінними з погляду оригінальності та/або інших критеріїв.
Партнерство
Організаційний партнер: Інститут масової інформації (ІМІ)
Інформаційний партнер: Детектор медіа
Процедура відбору переможців
По завершенні кінцевого терміну подання робіт журі проводить оцінку поданих на конкурс робіт відповідно до затвердженої схеми нарахування балів на основі критеріїв.
Переможцями будуть оголошені автори публікацій, що набрали найбільшу кількість балів.
Результати конкурсу будуть опубліковані на медіаресурсах Представництва ЄС в Україні та його партнерів, а також у національних та регіональних ЗМІ.
В разі виникнення запитань щодо подання робіт, звертайтеся: Ірина Земляна, ІМІ, irynazemlyana@gmail.com
Більше інформації тут
Станом на 26 грудня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 109 медійників
За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 18 медійників і медійниць, які виконували професійні обов’язки; 9 медійників і медійниць – цивільних жертв; 82 представники і представниці медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
«Якби росія не розв’язала цю ганебну війну, всі ці наші колеги, журналісти і журналістки, працівники ЗМІ, могли б і далі успішно працювати, створювати для своєї аудиторії якісний інформаційний контент – писати статті, робити репортажі, знімати телесюжети і документальні фільми. Приносити людям користь, робити свій внесок в українську та світову культуру, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Але держава-агресор вирішила, що краще їм загинути, залишити сім’ї в тяжкому горі, людей – не поінформованими, обдуреними російською пропагандою і заляканими».
Цивільні медійники, які загинули під час виконання професійних обов’язків
- Гуденко Ігор, український фотограф, відеоблогер, зник у Харкові 26 лютого 2022 року під час обстрілу, його тіло знайдено 27 лютого 2022 року. Відповідно до висновку лікарів, його смерть не є насильницькою.
- Сакун Євгеній, український фотокореспондент видання «LIVE» та кореспондент EFE, загинув у результаті ракетного обстрілу Київської телевежі 1 березня 2022 року.
- Рено Брент Ентоні, американський журналіст, колишній кореспондент «The New York Times», репортер «Time», документаліст, лауреат премії Пібоді, застрелений російськими солдатами на блокпосту в Ірпені 13 березня 2022 року.
- Левін Максим, український фотожурналіст, кореспондент LB.ua та інших видань, зник безвісти 13 березня 2022 року, знайдений мертвим біля с. Гута-Межигірська Київської області 1 квітня 2022 року. Розслідування «Репортерів без кордонів» показало, що його катували і стратили.
- Закжевські П’єр, ірландський фотожурналіст «Fox News», загинув 14 березня 2022 року разом із Олександрою Кувшиновою, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області.
- Кувшинова Олександра, українська журналістка, фіксерка, продюсерка «Fox News», загинула 14 березня 2022 року разом із П’єром Закжевські, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області.
- Бауліна Оксана, російська журналістка видання «The Insider», активістка Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, загинула 23 березня 2022 року під російським обстрілом Києва.
- Кведаравічюс Мантас, литовський режисер та документаліст, убитий 2 квітня 2022 року під час спроби покинути місто Маріуполь, життя якого він документував упродовж багатьох років.
- Баль Євген, український журналіст, письменник, ветеран радянського підводного флоту, волонтер, помер 2 квітня 2022 року після катувань від російських військових у Маріуполі.
- Нежиборець Роман, український медійник, відеоінженер чернігівського каналу «Дитинець», убитий в с. Ягідне біля Чернігова на початку квітня 2022 року.
- Замойський Зореслав, український журналіст видань «Громада Приірпіння» та «Інформаційний портал», його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня 2022 року в Бучі Київської області.
- Леклерк-Імхофф Фредерік, французький журналіст телеканалу BFMTV, загинув від осколкового поранення 30 травня 2022 року внаслідок російського обстрілу, коли висвітлював евакуацію мирного населення із м. Сєвєродонецьк (Луганщина).
- Бітік Богдан, український фрілансер, загинув 26 квітня 2023 року від російської кулі біля Антонівського мосту в Херсоні, допомагаючи в роботі італійському журналістові Коррадо Зуніно.
- Солдін Арман, французький відеожурналіст AFP, загинув 9 травня 2023 року під ракетним обстрілом поблизу Часового Яру Донецької області під час підготовки телесюжету.
- Амеліна Вікторія, українська письменниця, документаторка воєнних злочинів, померла 1 липня 2023 року внаслідок поранень, отриманих під час ракетного обстрілу росіянами середмістя Краматорська 27 червня 2023 року.
- Миронюк Володимир, український і американський фотожурналіст-фрілансер, загинув, знімаючи фоторепортаж, 25 вересня 2023 року на Донбасі поблизу Курдюмівки.
- Еванс Раян, британець, радник з безпеки агентства «Reuters», працював у складі команди, яка висвітлювала воєнні дії на Донеччині, загинув 24 серпня 2024 року внаслідок російського ракетного обстрілу готелю «Сапфір» у Краматорську.
- Рощина Вікторія, журналістка «Hromadske» та позаштатна авторка «Української правди», зникла 3 серпня 2023 року під час поїздки на окуповані території для підготовки матеріалів про життя місцевого населення. У квітні 2024 року російська влада визнала, що журналістку затримано. Велися перемовини про її обмін. Загинула 19 вересня 2024 року під час етапування з Таганрога в Москву.
Журналісти, які загинули не під час виконання професійних обов’язків
- Шакіров Ділєрбек, український журналіст інформаційного щотижневика «Навколо тебе», член Благодійного фонду «Дім надії», розстріляний із автоматичної зброї 26 лютого в Зеленівці Херсонської області.
- Лі Павло, український актор, ведучий телеканалу «Дом», волонтер, застрелений 6 березня 2022 року в Ірпені Київської області російськими військовими.
- Дєдов Віктор, український оператор телеканалу «Сігма», загинув 11 березня 2022 року в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку.
- Гайдар Оксана («Руда Пані»), українська журналістка, блогерка, загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня 2022 року.
- Гумянова Лілія, українська журналістка, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості, загинула 19 березня 2022 року внаслідок російських обстрілів Маріуполя.
- Харакоз Наталя, українська журналістка, письменниця грецькою та російською мовами, загинула внаслідок російських бомбардувань Маріуполя 29 березня 2022 року.
- Глодан Валерія, випускниця факультету журналістики Одеського національного університету ім. Мечникова, перебувала в декретній відпустці, загинула разом із матір’ю і 3-місячною донькою 23 квітня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу Одеси.
- Гирич Віра, українська журналістка, продюсерка «Радіо Свобода», загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня 2022 року.
- Даценко Володимир, український громадський діяч, волонтер, військовослужбовець «Айдару», журналіст видання «Дорожній контроль Вінниця», загинув 14 липня 2022 року під час ракетного обстрілу Вінниці.
Журналісти, які загинули під час військової служби
- Пущенко Сергій, український художник, культуролог, журналіст, військовослужбовець, загинув 2 березня 2022 року в бою в м. Васильків Київської області разом із побратимами з тероборони.
- Дудар Віктор, український військовий журналіст, боєць 80-ої десантно-штурмової бригади, загинув 6 березня 2022 року під час оборони міста Миколаїв.
- Литкін Олександр, український журналіст «КNК Медіа», загинув 13 березня в населеному пункті Романівка біля Ірпеня Київської області внаслідок російського обстрілу військовосліжбовцями.
- Чернишев Олексій, український фотожурналіст, фронтовий фотокор, співпрацював з агенціями Reuters та AFP, у 2017-2018 роках та з лютого 2022 року – військовослужбовець. Зник безвісти 13 березня 2022 року разом зі своїм другом, фотожурналістом Максимом Левіним. Знайдений мертвим біля с. Гута-Межигірська Київської області 1 квітня 2022 року. Розслідування показало, що його стратили.
- Якунін Олег, український журналіст, редактор запорізького сайту misto.zp.ua, військовослужбовець, загинув 18 березня 2022 року.
- Коцуконь Олександр, український журналіст, працівник військової пресслужби, боєць полку «Азов», студент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, загинув 22 березня 2022 року під час оборони Маріуполя.
- Олійник Юрій, український оператор і фотограф 24 каналу, військовослужбовець, загинув 23 березня 2022 року у боях біля Попасної Луганської області.
- Заїковський Сергій, український історик, перекладач, публіцист, військовослужбовець Збройних сил України, загинув 24 березня 2022 року під Києвом.
- Котенко Денис, український журналіст, співробітник пресслужби Міністерства у справах ветеранів, загинув 24 березня 2022 року у бою з російськими окупантами під Києвом.
- Мединський Максим, український журналіст, працівник пресслужби Міністерства інфраструктури України, лейтенант Збройних сил України, загинув 29 квітня 2022 року біля Харкова внаслідок артилерійського обстрілу окупантів.
- Махов Олександр, український журналіст телеканалів «Україна», «Україна24», «Дом», ветеран війни на Донбасі, військовослужбовець, загинув у бою поблизу Ізюма Харківської області 4 травня 2022 року.
- Старинець Євген, український медійник, менеджер телерадіокомпанії «Суспільне Черкаси», фундатор «Суспільного» на Черкащині, загинув 30 квітня 2022 року у бою за Попасну.
- Кіц Костянтин, український фотограф, відеооператор луцького каналу «Аверс», боєць Збройних сил України, загинув на Донеччині 17 травня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу.
- Жук Роман, український фотограф, відеограф із Мукачевого, один із засновників волонтерського проєкту «Chysto.de», військовослужбовець Збройних сил України, загинув 26 травня 2022 року.
- Дерех Віталій, український журналіст, кореспондент тернопільських видань, молодший сержант, командир протитанкого відділення 1 ОБрСпп ім. Івана Богуна Збройних сил України, загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару.
- Чубашев Олексій, український журналіст, воєнний кореспондент, автор та ведучий програми для військових «Рекрут.UA», екскерівник Армія FM, загинув на фронті 10 червня 2022 року під час оборони Сєвєродонецька.
- Гуламов Абдулкарім (Карім), український журналіст, телеведучий каналу М2, військовослужбовець, загинув 17 липня 2022 року, ймовірно, під обстрілом.
- Рачок Микола, український журналіст, автор матеріалів та редактор новин видання «InfoCar», загинув 21 липня 2022 року в бою з вагнерівцями.
- Юрченко Олексій, український журналіст, оператор телеканалу «Прямий», військовослужбовець ЗСУ, загинув 8 вересня 2022 року піл час звільнення Балаклії Харківської області.
- Шемчук Олег, український журналіст-розслідувач із Запоріжжя, кулеметник 53 ОМБр ЗСУ, загинув 15 вересня 2022 року на Бахмутському напрямку внаслідок уламкових поранень. Тіло вдалося забрати з поля бою і провести ДНК-експертизу з великим запізненням. Похований 4 квітня 2024 року.
- Шиповський Дмитро, український теле- і кінооператор, в останні роки співпрацював із «Приват ТБ: Харків» й телеканалом «Аль Джазіра», військовослужбовець ЗСУ, загинув 21 вересня 2022 року під мінометним обстрілом російських окупантів поблизу села Дружба Донецької області.
- Лелявський Юрій, український журналіст, телевізійник, капітан ЗСУ, начальник служби зв’язків з громадськістю 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, загинув 28 вересня 2022 року в бою з російськими окупантами.
- Силкін Сергій, український медійник, колишній звукорежисер «Суспільного Івано-Франківськ», боєць 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, загинув 17 жовтня 2022 року в бою поблизу Бахмута Донецької області.
- Яворський Василь, режисер телеканалів «Перший Західний» і «Еспресо», військовослужбовець 103-ої окремої бригади Сил ТРО ЗСУ, загинув 21 жовтня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу.
- Загоруйко Андрій, журналіст та режисер телеканалу «Київ», військовослужбовець ЗСУ, загинув 3 листопада 2022 року в селищі Спірне під Бахмутом внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу.
- Дзіковський Владислав, системний адміністратор видання «Детектор медіа», військовослужбовець, старший кулеметник бронеавтомобіля, зник безвісти між Кремінною і Серебрянкою 13 грудня 2022 року. На початку квітня 2023 року стало відомо, що він загинув.
- Коломієць Антон, телевізійник із Херсона, військовослужбовець ЗСУ, загинув 20 грудня 2022 року під Бахмутом унаслідок артилерійського обстрілу.
- Кузенков Олександр, український військовий, випускник факультету журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка, автор книжки «Останні посмішки Іловайську», загинув 20 грудня 2022 року в бою під Бахмутом.
- Гулевич Євген, львівський журналіст, культуролог, керівник Центру гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І.Франка, боєць Десантно-штурмових військ ЗСУ, загинув 31 грудня 2022 року під Бахмутом.
- Кудрявцев Дмитро, український військовий, колишній редактор стрічки новин сайту Факти ICTV, загинув під час ракетного обстрілу 25 січня 2023 року поблизу с. Водяне під Донецьком.
- Терьохін Ігор, одеський журналіст (працював у ТРК РІАК та в команді «Глас Медіагрупа»), письменник, ресторатор, боєць 126 бригади ЗСУ, загинув 23 січня на Херсонщині.
- Тимошенко Павло, оператор черкаського корпункту телеканалу «Інтер», військовослужбовець територіальної оборони, загинув 5 лютого 2023 року під Вугледаром.
- Клименко Сергій, працівник технічної служби «Суспільного Херсон», український військовий, загинув 5 лютого 2023 року в бою в Мар’їнці Донецької області.
- Борис Олексій, журналіст «Юридичної газети», боєць 58-ої бригади, загинув 9 лютого 2023 року.
- Ольховик Олексій, оператор Суспільного, український військовий, загинув унаслідок смертельного поранення ймовірно під час стрілецького бою 13 березня 2023 року.
- Цахнів Олександр, журналіст-розслідувач інформаційного агентства «Вчасно» з Покровська Донецької області, військовослужбовець ЗСУ, загинув 25 березня 2023 року під час обстрілу на Бахмутському напрямку.
- Бойко Андрій, колишній оператор ТРК «Вежа», співзасновник креативної агенції ЯНҐ .agency, командир стрілецького взводу 102 оБр ім. Дмитра Вітовського, загинув 6 квітня 2023 року під час обстрілу поблизу Гуляйполя Запорізької області.
- Сірик Дмитро, радіоведучий «Суспільного», стрілець-снайпер механізованого батальйону, загинув 20 квітня 2023 року під час артобстрілу поблизу Авдіївки Донецької області.
- Бондаренко Олександр, журналіст «ВВС Україна», «ТРК Україна», комунікаційник, військовослужбовець ЗСУ, загинув у квітні 2023 року в бою під Кремінною Луганської області.
- Мукан Володимир, журналіст «Газети по-українськи», журналу «Країна» та інтернет-порталу Gazeta.ua. Молодший сержант ЗСУ, загинув 29 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
- Кривий Денис, фотограф-натураліст, автор численних публікацій світлин у медіа, військовослужбовець Сил спеціальних операцій, загнув 11 травня 2023 року в боях за Бахмут.
- Кузьмінський Іван, дослідник давньої української музики, кандидат наук, режисер дитячого телеканалу «Малятко TV», військовослужбовець, загинув 17 травня 2023 року в бою поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині.
- Осієвський Євген, журналіст, автор видань «Куншт» і «Спільне», військовослужбовець, загинув 22 травня 2023 року в бою під Бахмутом.
- Петров Віктор, перший головний редактор інтернет-видання «Сихів Медіа», військовослужбовець, загинув 29 травня 2023 року в боях на Бахмутському напрямку.
- Цурукін Петро, журналіст-телевізійник, головний редактор проєкту «Один за всіх» телеканалу СТБ, ведучий телеканалу Kyiv Live, військовослужбовець ЗСУ, зник безвісти 4 червня 2023 року, його смерть підтверджено й офіційно повідомлено про це 18 березня 2024 року.
- Чорномаз Роман, фотограф і журналіст із Умані Черкаської області, снайпер батальйону «Свобода» Національної гвардії України, загинув 13 червня 2023 року в бою на Бахмутському напрямку.
- Шульга Іван, звукорежисер телеканалу «СТБ», музикант, військовослужбовець 241 бригади ЗСУ, загинув 14 червня 2023 року поблизу с. Закітне Краматорського району Донецької області.
- Клітний Антон, журналіст інформаційного порталу «Стопкор», засновник інформаційного агентства «25.інфо», громадський діяч, військовослужбовець ЗСУ, загинув 25 червня 2023 року від осколкового поранення в бою під Оріховом.
- Шварцман Максим, фотокореспондент чернівецького медіа агентства АСС, солдат Чернівецької територіальної оборони, загинув на Бахмутському напрямку під час наступального бою 15 липня 2023 року.
- Гнітецький Костянтин, телеоператор «Суспільного» з м. Рівного, воїн Сил оборони України, загинув унаслідок мінометного обстрілу 16 липня 2023 року поблизу Діброви на Луганщині.
- Рибаков Дмитро, економічний оглядач, журналіст телеканалу «Тоніс», автор публікацій у «LB.ua», редактор і журналіст у «Forbes Ukraine», «Chas News», кандидат історичних наук, командир взводу в 47-ій механізованій бригаді «Магура», загинув під час наступального бою 17 липня 2023 року на Мелітопольському напрямку.
- Захаров Ігор, телеоператор, працював на телеканалах «Україна» і «1+1», з початком війни долучився до Національної гвардії України, зник безвісти 1 серпня 2023 року поблизу Ямполя Донецької області. Після підтвердження його загибелі та ідентифікації тіла похований 19 вересня 2024 року.
- Сінченко Дмитро, журналіст, блогер із Кропивницького, автор видань «Тиждень», «Радіо Свобода» та інших, громадський активіст, військовослужбовець Української добровольчої армії, зник безвісти наприкінці серпня 2023 року, на початку березня 2024 року експертиза ДНК підтвердила його загибель.
- Кришталь Андрій, головний редактор львівської газети «Самооборона», військовослужбовець 103-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Після тяжкого поранення проходив лікування. Помер 27 вересня 2023 року.
- Давидюк Тарас, засновник і головний редактор видання «Горинь.інфо» з Рівненщини, воїн ЗСУ, загинув 3 листопада 2023 року на околиці Роботиного Запорізької області внаслідок атаки ворожого ударного дрона.
- Попов Олександр, колишній оператор «Суспільного Миколаїв», військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, загинув 22 листопада 2023 року, захищаючи Куп’янськ Харківської області.
- Андреєв Олексій, колишній оператор маріупольських ТБ7 і ТБ «Сигма», колишній працівник «Азовсталі», з початку повномасштабної війни – військовослужбовець Сил оборони України, зник безвісті 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району, після ідентифікації тіла похований у Чернівцях 2 листопада 2024 року.
- Яцюк Денис, український військовий, колишній оператор дніпропетровського «51 каналу», член Національної спілки журналістів України, загинув 14 грудня 2023 року під Авдіївкою на Донеччині.
- Ряжських Роман, український журналіст, копірайтер, військовослужбовець ЗСУ, тяжко поранений під час артобстрілу поблизу Мар’їнки на Донеччині 4 січня 2024 року, помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова 6 січня 2024 року.
- Кривцов Максим, український поет родом із Рівного, медійник, молодший сержант Збройних сил України, загинув 7 січня 2024 року.
- Петренко Володимир, журналіст і бібліотекар із Малина Житомирської області, військовослужбовець Збройних сил України, загинув унаслідок мінометного обстрілу 22 лютого 2024 року поблизу села Синьківка на Харківщині.
- Яковенко Антон, режисер монтажу телеканалу XSport родом з Кіровоградщини, мінометник 72-ї окремої бригади імені «Чорних запорожців», загинув 26 лютого 2024 року під Вугледаром.
- Самчук Олесь, випускник навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка родом з Рівненщини, мобілізувався в ЗСУ одразу після випуску в 2023 році, загинув під час виконання бойового завдання 11 березня 2024 року поблизу Кремінної.
- Оранський Микола, інженер ТЖК на Громадському, військовослужбовець ЗСУ, загинув під час виконання бойового завдання 22 березня 2024 року поблизу Роботиного Запорізької області.
- Топчій Андрій, журналіст видання «Факти», учасник АТО/ООС і повномасштабної війни, бойовий медик, загинув 20 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Роботиного Запорізької області.
- Пушкарук Алла, журналістка видань «Український тиждень», «Читомо», журналістка і фотографка Українського добровольчого корпусу, згодом мінометниця. Родом із Волині. Загинула 25 квітня 2024 року на Донеччині внаслідок ракетного обстрілу.
- Сілюк Юрій, телеоператор Волинського телебачення, а згодом – Hromadske.Volyn (Луцьк), військовослужбовець тероборони. Загинув 26 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Архангельського на Донеччині.
- Машлай Олександр, колишній головний редактор видання «Правий Поступ», військовослужбовець ЗСУ, загинув 7 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Авдіївському напрямку.
- Цибух Ірина, українська журналістка родом зі Львова, менеджерка проєктів «Суспільного», парамедикиня «Госпітальєрів», загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку.
- Федосенко Арсен, фотограф медіацентру Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, капітан ЗСУ, фотографував воєнні злочини, загинув 10 червня 2024 року на Харківщині внаслідок влучання кабу.
- Сапуга Олексій, фотограф-орнітолог із Миколаєва, військовослужбовець ЗСУ, загинув на Донеччині 30 липня 2024 року.
- Чернишов Володимир, колишній оператор низки телеканалів на Кіровоградщині, військовослужбовець ЗСУ, загинув 4 серпня 2024 року в Мирнограді внаслідок мінно-вибухової травми.
- Бучак Андрій, колишній працівник луганської рекламно-інформаційної газети «Кур’єр», з 2014 року в ЗСУ, вважався зниклим безвісти з 13 серпня 2024 року. 24 листопада 2024 року було повідомлено про його загибель.
- Затула Богдан, харківський журналіст видання Новини.LIVE, мобілізований 31 липня 2024 року, загинув під час обстрілу навчального центру 26 серпня 2024 року.
- Сарело Олег, режисер монтажу медіапроєкту «Реальна історія», військовослужбовець 72-ох окремої механізованої бригади ЗСУ, загинув під час мінометного обстрілу поблизу Водяного у Волноваському районі на Донеччині 27 серпня 2024 року.
- Пархоменко Павло, оператор ТК “Прямий”, військовослужбовець ЗСУ – доброволець, загинув на Курахівському напрямку 5 вересня 2024 року.
- Присяжнюк Павло, дизайнер Burda Media Ukraine, військовослужбовець ЗСУ – доброволець, загинув під Покровськом 9 вересня 2024 року.
- Житницький Станіслав, лінійний продюсер “СТБ” та “Нового каналу”, молодший сержант окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, загинув під час виконання бойового завдання в Курській області рф 24 вересня 2024 року.
- Маркевич Богдан, викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, військовий медик, загинув унаслідок обстрілу клінічної лікарні святого Пантелеймона у Сумах 28 вересня 2024 року.
- Богуславський Дмитро, голова Журналістського фонду НСЖУ, багаторічний працівник пресслужби ДСНС, офіцер ЗСУ, загинув 15 листопада 2024 року на південному фронті.
- Кулик (Герасимович) Мирослав, поет, кіносценарист, журналіст родом із Луцька, військовослужбовець ДШВ ЗСУ, загинув на Авдіївському напрямку 25 листопада 2024 року.
- Андросович Андрій, відеооператор телеканалу «Телебачення Громади» в Южненській громаді Одеської області, військовослужбовець ЗСУ, оператор відділення безпілотних авіаційних комплексів, помер 18 грудня 2024 року внаслідок тяжкого поранення під час виконання бойового завдання в Сумській області.
Дані моніторингів загибелі журналістів в Україні:
Міжнародна федерація журналістів / Європейська федерація журналістів.
Платформа Ради Європи зі сприяння захисту журналістики та безпеці журналістів.
Американський Комітет захисту журналістів.
Лондонський фонд «Справедливість для журналістів».
Пам’ятаємо кожного медіапрацівника, якого забрала війна. Журналісти важливі!
Інформація Національної спілки журналістів України