Серію з восьми вебінарів, присвячених професійному розвитку. Теми формуватимуться спільно з учасницями відповідно до їхніх професійних потреб і викликів.

Участь в офлайн-конференції в Україні та дводенній стратегічній сесії в Києві у вересні 2026 року.

Участь і можливість виступити спікеркою на UNCOVERED Conference, яка відбудеться 17–18 вересня 2026 року в Будапешті (Угорщина).

Навчально-професійну поїздку до Берліна (Німеччина) 23–28 листопада 2026 року, під час якої учасниці ознайомляться з європейським досвідом у сфері розслідувальної журналістики, свободи медіа та гендерної рівності.

Індивідуальний грант на відновлення, який допоможе учасницям підтримати власний добробут під час проходження програми.

До трьох індивідуальних менторських сесій із фахівцями та фахівчинями у сфері розслідувальної журналістики.

Нові знання, практичні інструменти, професійні контакти та українсько-європейські партнерства.

З 6 липня 2026 року набули чинності зміни до Правил мовлення у дні пам’яті для лінійних аудіовізуальних медіа. Відтепер лінійні телевізійні медіа мають керуватися оновленою редакцією документа.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook Орган спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів, зміни набули чинності після того, як документ підписали понад 50% членів громадської спілки.

Національна рада ухвалила відповідні зміни на засіданні 25 червня 2026 року. Вони були підготовлені робочою групою органу спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів.

Зокрема, змінами уточнено положення пункту 9 Правил щодо інформування про відзначення днів пам’яті у випусках новин. Якщо попередня редакція передбачала розміщення такого повідомлення у кожному випуску новин, то оновлена норма враховує практику застосування документа та усуває надмірне навантаження на мовників, які здійснюють інформаційне мовлення з великою кількістю новинних випусків.

Ознайомитися з оновленою редакцією Правил мовлення у дні пам’яті для лінійних аудіовізуальних медіа можна на сайті Національної ради.

Принагідно повідомляємо, що орган спільного регулювання в аудіальній сфері також сформував робочу групу для розроблення аналогічних Правил мовлення у дні пам’яті для лінійних аудіальних медіа (радіомовників).

Інформація Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

До 27 липня триває реєстрація на дев’ятий набір стипендіальної програми Fellowship for Mediamakers для медійників до 25 років, яку запустили Media Development Foundation у партнерстві з Media in Cooperation and Transition (MICT).

Метою програми є надання комплексної підтримки у сферах безпеки, психічного здоров’я, технічного забезпечення, професійного розвитку через можливості навчання, а також захист медіафахівців в умовах воєнного стану, щоб вони продовжували свою роботу.

Податися можуть творчі професіонали до 25 років, які займаються створенням і публікацією медіаконтенту. Йдеться, зокрема, про журналістів, фотографів, дизайнерів, ведучих новин, режисерів, редакторів, фахівців з комунікацій, художників-аніматорів і контентмейкерів.

Програма триватиме чотири місяці. Її учасники отримають:

• можливість навчатися в топових медійників і медійниць України;
• уроки англійської мови (за потреби);
• за необхідності екстрена підтримка на точкові потреби через Hardship Fund;
• доступ до Kyiv Media Hub та міжнародної спільноти журналістів-однодумців, яка вже налічує тисячу медіафахівців із 20 країн світу;
• психологічну підтримку;
• стипендію в розмірі 700 євро на місяць.

Незалежна комісія відбере 30 найкращих і найвмотивованіших кандидатів.

Подати заявку можна тут. Дедлайн: 27 липня 2026 року, до 18:00.

Fellowship for Mediamakers – це спільний проєкт Media in Cooperation and Transition – MICT та MDF. Проєкт є частиною Ініціативи #HannahArendtInitiative та фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

Інформація ІМІ

Інформація OSCE

Український фонд для медіа та суспільства (UMSF) при ГО «Інтерньюз-Україна» оголошує конкурс для регіональних медіа на участь у проєкті «Зміцнення потенціалу локальних медіа та доступу громадськості до інформації», що втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).

Мета й завдання конкурсу

Мета проєкту — підтримати регіональні медіа під час висвітлення громадянської участі у розв’язанні локальних проблем, підкреслити важливість свободи слова та сприяти доступу до перевіреної інформації в умовах війни.

Серед завдань для редакцій — виготовити та поширити високоякісний і перевірений мультимедійний контент, що:

1. висвітлює важливі питання для місцевих громад;
2. досліджує теми побудови діалогу та співпраці між мешканцями громад і місцевою владою;
3. протидіє поширенню неправдивої інформації.

Теми матеріалів мають стосуватися життя громад і розв’язання актуальних проблем на локальному рівні в умовах війни РФ в Україні, наприклад:

• Роль громадянської участі у розв'язанні локальних проблем.
• Прозорість ухвалення рішень і висвітлення демократичних практик на місцевому рівні.
• Життя та розвиток місцевих громад.
• Громадський активізм та волонтерські ініціативи на локальному рівні.
• Протидія інформаційним маніпуляціям і фейкам на локальному рівні.
• Виклики й передумови післявоєнної відбудови.

Терміни втілення медіапроєктів: квітень — серпень 2026 року.

Бюджет медіапроєкту

Максимальна сума гранту — 4 000 USD для проєктів тривалістю до 4 місяців.

Кошти покривають вартість виробництва, адаптацію контенту для соцмереж, гонорари команди, операційні витрати, необхідні для втілення медіапроєкту.

Ознайомитися та завантажити бюджетну форму можна тут.

Очікувані результати

Кожен переможець має виготовити медіапроєкт із кількох матеріалів або серію послідовних матеріалів на спільні чи пов'язані теми. Контент має бути цікавим, доступним, з мультимедійними елементами, як-от відео, аудіо, фото, інфографіка. Кожен мультимедійний матеріал потрібно адаптувати для публікації в соцмережах: візуальні картки (каруселі) для текстових матеріалів, YouTube Shorts або Instagram Reels для відео, Stories для просування матеріалів тощо.

Відібрані медіа також отримають менторську підтримку, спрямовану на вдосконалення сторітелінгу, дотримання етичних стандартів та висвітлення реальних демократичних практик на місцевому рівні.

Пріоритетні формати

Підтримку можна використати для створення різних форматів контенту, зокрема:

• мультимедійних медіапроєктів (довгі формати, що поєднують текст, фото та відео для глибокого розкриття теми);
• відеосюжетів;
• тематичних та аналітичних статей;
• аудіоматеріалів або подкастів.

Вимоги до учасників конкурсу

• Редакція має регіональний або локальний статус і є зареєстрованою юридичною особою (ГО чи ТОВ).
• Медіа працює щонайменше рік.
• Спроможність виконати завдання відповідно до визначених термінів та умов.
• Незалежна редакційна політика, слідування професійним журналістським стандартам та етиці.

Вимоги до заявок

• Кожне медіа може подати на конкурс лише одну пропозицію.
• Вона має містити портфоліо з щонайменше трьома прикладами публікацій, що висвітлюють теми громадянської участі та громадського активізму.
• У ній має бути деталізований бюджет на виготовлення медіапроєкту / серії матеріалів включно з витратами на заробітні плати.

Оцінювання проєктних пропозицій

• До участі у грантовому конкурсі допускатимуться тільки ті заявки, які відповідають меті та вимогам цього конкурсу.
• Журі незалежних експертів оцінить усі пропозиції та складе короткий список заявників.
• Наглядова рада UMSF розгляне короткий список та обере переможців шляхом голосування.
• UMSF може звернутися до кандидата, якщо буде потрібна будь-яка додаткова інформація щодо поданої заявки.

Критерії відбору

Кожна проєктна пропозиція може отримати до 50 балів за такими критеріями:

1. Оцінка концепції (ідеї) медіапроєкту — 30 балів:

• відповідність тематиці проєкту;
• чітка концепція та докладний опис ідеї;
• потенційне охоплення та вплив ідеї;
• заплановане використання мультимедійних інструментів та адаптації контенту для соцмереж.

2. Оцінка фінансової пропозиції (бюджету), яка не перевищує 4 000 USD на виготовлення матеріалів, — 10 балів:

• бюджет проєкту обґрунтований та економічно ефективний;
• деталізація витрат та опис бюджету.

3. Відповідність кандидата, досвід і можливості для внеску у досягнення мети конкурсу — 10 балів:

• досвід підготовки тематичного контенту (розгляд прикладів матеріалів);
• досвід участі у грантових проєктах.

Кінцевий термін подання пропозицій

Для участі у конкурсі потрібно надіслати заявку до 20 квітня 2026 року включно. Оголошення переможців планується до 8 травня 2026 року.

У разі додаткових запитань, будь ласка, звертайтеся на grants@internews.ua.

Інформація Інтерньюз Україна

Фундація Ірондель (Fondation Hirondelle) оголошує конкурс грантів для регіональних медіа України у межах програми підтримки журналістики суспільного інтересу на місцевому рівні та розвитку конструктивного публічного діалогу в громадах.

Метою програми є посилення спроможності місцевих медіа створювати якісний журналістський контент суспільного інтересу, що сприяє прозорості, підзвітності влади, залученню громадян до суспільних дискусій, а також відновленню довіри та соціальної згуртованості в громадах.

До участі у конкурсі запрошуються редакції регіональних медіа України.

Тематика матеріалів у межах цієї програми може включати:

Підзвітність щодо використання публічних коштів та відбудови

• Розподіл та використання місцевих і регіональних бюджетів
• Процеси закупівель для контрактів із відбудови — хто їх отримує і яким чином
• Як використовуються кошти міжнародних донорів на рівні громад
• Моніторинг відбудови житла, інфраструктури та об’єктів громадського призначення

Врядування та інституційний контроль

• Прозорість і ефективність роботи місцевої та регіональної влади
• Доступ до публічної інформації та реакція місцевих посадовців на звернення громадян

Громадське життя, вплив на громади та соціальна згуртованість

• Умови проживання та інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у приймаючих громадах
• Виклики повернення та повторного заселення у деокупованих або прифронтових районах
• Доступ до базових послуг — охорони здоров’я, освіти та соціальної підтримки — у громадах, що постраждали від війни
• Роль громадянського суспільства та волонтерських організацій у подоланні прогалин у врядуванні

Грант надається медіаорганізації (редакції), яка подає заявку та відповідатиме за реалізацію проєкту.

Умови грантової програми

У межах конкурсу буде відібрано 12 регіональних медіа.

Кожна відібрана редакція отримає:

• грант у розмірі 3 500 швейцарських франків, який виплачуватиметься трьома траншами
• період реалізації проєкту — 9 місяців (6 квітня 2026 – 31 грудня 2026 року)

Очікувані результати

Протягом грантового періоду відібрані редакції повинні:

• підготувати та опублікувати серію з 10 журналістських матеріалів, присвячених темам, що забезпечують громади достовірною та перевіреною інформацією, сприяють громадянській активності та соціальній згуртованості;
• брати участь у щомісячних онлайн-менторингових сесіях;
• взяти участь у редакційному тренінгу, спрямованому на розвиток тем журналістики суспільного інтересу, посилення журналістських стандартів, покращення роботи з джерелами та даними, а також підвищення якості та впливу журналістських матеріалів
  (тренінг відбудеться у Києві наприкінці квітня — на початку травня 2026 року; точна дата буде повідомлена пізніше).

Хто може подаватися

До участі у конкурсі запрошуються:

• регіональні та місцеві медіа України (онлайн-медіа, друковані видання, телевізійні та радіоредакції);
• редакції, які регулярно створюють власний унікальний журналістський контент;
• медіа, зацікавлені у розвитку навичок роботи у форматі журналістики суспільного інтересу та висвітленні тем, що сприяють конструктивному публічному діалогу в громадах;
• редакції, які можуть виділити журналіста або команду журналістів для реалізації грантового проєкту та участі у менторингових сесіях і тренінгу.

Грант надається редакції, яка подає заявку та бере на себе відповідальність за реалізацію проєкту.

Перевага надаватиметься медіа, що працюють у прифронтових громадах, або медіа, які висвітлюють питання розвитку місцевих громад і соціальної згуртованості.

Критерії відбору

Заявки оцінюватимуться за такими критеріями:

• релевантність запропонованих тем для громади;
• відповідність підходу журналістиці суспільного інтересу;
• потенційний вплив матеріалів на розвиток публічного діалогу в громаді;
• досвід редакції у створенні журналістського контенту;
• спроможність редакції реалізувати грантовий проєкт.

Сильні заявки демонструватимуть не лише журналістську якість, але й продуманий підхід до того, як контент буде досягати аудиторії та залучати її до взаємодії.

Як подати заявку

Редакції, які бажають взяти участь у конкурсі, повинні подати грантову заявку за посиланням:
https://forms.gle/QNQa9S5QRjHBY5UFA

Дедлайн подачі заявок:
24 березня 2026 року

Оголошення результатів:
до 6 квітня 2026 року

Додаткові можливості для грантерів

Серед відібраних грантерів влітку 2026 року буде оголошено додатковий конкурс для регіональних медіа, які зацікавлені в організації та проведенні заходу публічного діалогу у своїй громаді.

Метою цього етапу є підтримка місцевих медіа у створенні безпечних та конструктивних платформ для обговорення суспільно важливих питань за участі громади, місцевої влади та експертів.

Питання щодо конкурсу та процесу подачі заявки можна надсилати:

Вікторія Веселовська
Project Officer Fondation Hirondelle в Україні
email Victoria.Veselovska@hirondelle.org

У період глибоких суспільних трансформацій та воєнних викликів освіта дорослих в Україні набуває особливого значення як інструмент підтримки, адаптації та розвитку людського потенціалу. Обговоренню цієї важливої теми буде присвячено міжсекторальний круглий стіл «Роль освіти дорослих в умовах кризи», який стане майданчиком для відкритого фахового діалогу. Захід об’єднає провайдерів освіти дорослих, медіа, представників громадських організацій, науковців та міжнародних партнерів. Учасники обговорять сучасний стан, ключові виклики та роль освіти дорослих в умовах соціально-економічної нестабільності й війни.

Організатори:

Національна спілка журналістів України

ГС Українська Асоціація освіти дорослих

DVV International в Україні

За сприяння Федерального Міністерства співробітництва та розвитку ФРН

Захід відбудеться 2 грудня у змішаному форматі за адресою

https://us06web.zoom.us/j/84022999136?pwd=VLAWJK2LDDwzEnRujMlD3ArX7yRhnM.1
Meeting ID: 840 2299 9136

Passcode: 751483

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1OA1nhshc7dKzgUrxtjdh73L6netihVIoUQNacUiG9Xg/edit?ts=691c566a

Програма заходу

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАХІД

Круглий стіл «Роль освіти дорослих в умовах кризи» є міжсекторальною дискусійною платформою, спрямованою на всебічне обговорення сучасного стану, викликів і перспектив розвитку освіти дорослих, зокрема посиленню її ролі в умовах соціально-економічної нестабільності та воєнних викликів.

Захід покликаний сприяти впровадженню інновацій, посиленню впливу освіти дорослих на процеси адаптації населення до умов життя в кризових ситуаціях і відбудови країни.

Метою круглого столу є напрацювання узгоджених рішень щодо популяризації ролі освіти дорослих в українському суспільстві, обмін ефективними практиками, досвідом і підходами між представниками різних секторів, а також обговорення ролі медіа у цій сфері.

Фокус дискусії. Тематичні акценти заходу

• Роль освіти дорослих в умовах війни, внутрішньої міграції, трансформації ринку праці та зростання потреб у перекваліфікації.
• Посилення міжсекторальної взаємодії: розвиток партнерств між органами влади, освітніми установами, громадським сектором, ЗМІ та міжнародними донорами.
• Висвітлення та аналіз ефективних практик діяльності центрів освіти дорослих (ЦОД) в Україні та за кордоном, їхній внесок у підтримку стійкого розвитку громад і адаптацію населення.
• Роль медіа у висвітленні проблематики освіти дорослих, формуванні суспільної підтримки, а також у популяризації та поширенні найкращих практик освіти впродовж життя.

Ключові спікери

• Сергій Томіленко — голова Національної спілки журналістів України;
• Ігор Балуба – керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України;
• Лариса Лук’янова — голова правління ГС Українська асоціація освіти дорослих;
• Олег Смирнов — директор представництва DWW International в Україні;
• Гліб Головченко — начальник департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України, секретар Національної спілки журналістів України;
• представники регіональних Центрів навчання і освіти дорослих (Київ, Львів, Миколаїв, Полтава, Кропивницький, Нікополь);
• представники медіа України;
• експерти, науковці, представники державних, громадських та міжнародних інституцій, дотичні до освіти дорослих в Україні.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

• створення дорожньої карти узгоджених дій для розвитку освіти дорослих;
• посилення взаємодії між державними, освітніми та громадськими інституціями;
• формування пакету рекомендацій і практичних механізмів;
• підвищення розуміння ролі освіти дорослих серед широкого загалу через медіа-покриття;
• розвиток медіаосвіти дорослих як частини державної інформаційної політики;
• підготовка резолюції з пропозиціями для органів влади, освітніх закладів та ЗМІ.

ЗНАЧЕННЯ ЗАХОДУ

Круглий стіл є вагомим науково-практичним майданчиком для міжгалузевого діалогу з питань неперервної освіти. Захід об’єднує представників органів державної влади,  науковців, керівників і фахівців центрів освіти дорослих, міжнародних організацій, громадського сектору, медіа та провайдерів освітніх послуг задля обговорення актуальних викликів і пошуку ефективних рішень у сфері освіти дорослих.

Його проведення сприяє:

• напрацюванню спільних ініціатив і механізмів модернізації національної освітньої політики дорослих;
• обміну і поширенню кращих практик роботи ЦОД та обмін досвідом між регіонами і країнами;
• посиленню взаємодії між регіональними та національними структурами, а також міжнародними партнерами;
• візуалізації ролі освіти дорослих як важливого елементу відновлення країни;
• активному залученню засобів масової інформації до висвітлення важливості освіти дорослих, формування суспільної підтримки та популяризації можливостей для навчання впродовж життя;
• підсиленню ролі центрів освіти дорослих (ЦОД) як ключових інституцій у наданні доступу до якісного навчання, перекваліфікації, соціальної інтеграції та підтримки громад у період змін.

Підвищення ролі освіти дорослих є ключовим фактором адаптації суспільства до змін, забезпечення соціальної згуртованості та стійкого майбутнього.

Контакти:
Асоціація освіти дорослих України
Національна спілка журналістів України
DWW International (Україна)
м. Київ, Україна

Для молоді завжди важливі приклади інших людей, адже саме вони формують світогляд і надихають на власні вчинки. Сьогодні такими прикладами стають ті, хто без вагань став боронити Батьківщину. До Дня захисників і захисниць України я хочу розповісти про Сергія Громового — людину, яка своїми справами довела, що справжня сила полягає не лише у зброї, а й у добрих вчинках, відданості та вірі в майбутнє нашої країни.

Справжня сила часто прихована не в гучних промовах,  а у щоденній стійкості звичайних людей. Тих, хто без зайвого пафосу бере на себе відповідальність — допомагати, підтримувати тa оберігати. Їхня рішучість і доброта створюють каркас суспільства, завдяки якому країна тримається навіть у найважчі часи.

Сергій Громовий — відомий активіст, виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки та голова громадської організації «Національний центр реабілітації учасників АТО та бойових дій». За освітою він агроном, має науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук і є автором п'ятнадцяти наукових публікацій та 2 винаходи. Його кар'єра охоплює різні сфери — від виробництва й науки до бізнесу, державного управління та політики. Однак саме війна стала визначальним випробуванням, що змінило його життєвий шлях.

У його житті є чимало сторінок, які можна назвати героїчними, хоча сам він переконаний, що він звичайна людина. Його шлях — приклад того, як можна служити Україні не лише зі зброєю в руках, а й силою серця.

Другого березня 2014 року Сергій, одним із перших, був мобілізований до Збройних сил України й проходив службу до березня 2015-го. Він служив у Києво-Святошинському районному військовому комісаріаті, і періодично виїжджав у зону бойових дій — у Щастя, Дебальцеве, Маріуполь, Краматорськ, Луганську та Донецьку області. Війна багатогранна, поруч з романтикою і героїзмом іде біль, страх та смерть. Найбільше йому запам’яталися не вибухи на передовій, а біль тилу. Саме він вручав матерям похоронки, організовував поховання загиблих воїнів, коли місцева влада боялася брати на себе цю вaжку місію. «З восьми похованих мною троє були єдиними дітьми у своїх батьків. І не одружені. Рід закінчувався на них… Я і по сьогодні пам’ятаю їх всіх по іменам. Це боліло найбільше», — згадує Сергій.

Для родин цe нe просто прoщaння — це день, кoли світ стає іншим, бо людинa, щo бyла опорою, вже ніколи не повернеться додому. Для побратимів це мовчазна обіцянкa нe забути й продовжувати боротьбу, яку розпочав загиблий. A для всьогo суспільства — нагадування, що за мирнe небо ми розраховуємося життями нaйкращих.

Голова «Національного центру реабілітації учасників АТО та бойових дій» каже, що саме під час таких похоронів особливо вiдчувається єдність українців: незнайомі люди приходять, щоб стати поруч, щоб підтримати родину і схилити голову у спільній скорботі. Біль матерів і рідних полеглих він пропустив через своє серце настільки глибоко, що ця туга відлунює і досі. Це скорбота, яка об’єднує і перетворює біль на силу — силу пам’ятати й берегти те, за що заплачено таку високу ціну.

Після повернення з фронту він зосередився на допомозi тим, хтo пройшов через війну. «Нацioнальний центр реабілітації учасників AТO та бойових дій» не має власного стаціонару чи санаторіїв, але об’єднує безліч ініціатив: від патріотичних акцій і концертів до збoру та передавання книг на фрoнт, організації зустрічей вeтеранів із молоддю, матеріальної підтримки та участi у грантових прогрaмax. «Ми робимо все, що можемо, аби підтримати людeй — морально, культурно, соціально. Але найважче завжди одне — знайти ресурси», — каже голова організaції.

Сергій Громовий живе за принципом справедливості. Він посадив багато дерев, проклав дороги, допоміг сотням людей, зберіг українські традиції і навіть спорудив школу для майбутніх поколінь. Але найголовніше — він повернув людям віру в людяність після всіх випробувань війни.

Його історія доводить, що справжні герої — не десь у підручниках і не лише на лінії фронту. Вони серед нас — ті, хто щодня робить свою справу тихо й віддано, хто вміє підтримати, коли світ навколо втрачає опору. Завдяки таким людям Україна тримається і має силу йти далі.

Лада Подоліна,

студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Сучасна українська журналістика перебуває у періоді активних змін. Традиційні медіа вже не домінують так, як раніше, а цифрові технології відкривають нові горизонти для розвитку сфери. Майбутні журналісти та молоді філологи уявляють її як поєднання класичних цінностей із сучасними інструментами, де ключовими стають швидкість поширення iнформацiї, інтерактивність та персоналізація контенту.

Вже сьогодні розвиток журналістики нерозривно пов’язаний із інтернетом. Онлайн-платформи стають основним джерелом новин, тоді як друковані видання поступово втрачають свій вплив. Це вiдкривaє нoві можливостi для створення контенту: статті поєднують текст із мультимедіа, інтерактивними графіками, відео та подкастами, що дозволяє читачам глибше занурюватися у тему. Мобільні платформи роблять новини доступними в будь-який чaс, а соціальні мережі, як Telegram, TikTok, Instagram та Facebook, стають ключовими каналами поширення інформації, особливо серед молоді, яка цінує швидкість і зручність споживання контенту. У той же час виникає концепція громадської журналістики. Медіа стають відкритими платформами, де користувачі самостійно створюють контент, здійснюють локальні репортажі та беруть участь у формуванні новин. Хоча друковані видання все ще існують, вони набувають більш нішевого формату — тематичних журналів, що містять аналітичні матеріали, авторські колонки та якісні репортажі, які цінуються за їх деталізацію.

Сучасні технології відіграють ключову роль у розвитку журналістської професії. Журналісти майбутнього активно використовують штучний інтелект для перевірки фактів, аналізу великих даних і вибору актуальних тем. Це дозволяє їм більше зосередитися на креативній та аналітичній роботі, збільшуючи швидкість і точність інформації. Крім того, сучасний медіапрофесіонал повинен володіти не лише письмовими навичками, а й мультимедійними вміннями, такими як відеомонтаж та робота з даними, що формує новий тип журналістики.

Особлива увага приділяється українській ідентичності та місцевим темам. Майбутня журналістика повинна зберегти національну орієнтацію, просувати українську мову і культуру, одночасно інтегруючись у світовий інформаційний контекст. Таким чином, вона стає поєднанням цифрових технологій і традиційних цінностей: мобільною, інтерактивною, персоналізованою та відкритою для суспільства, де творчість журналіста підтримується новітніми технологіями та штучним інтелектом.

Лада Подоліна, студентка КНУ ім. Тараса Шевченка