Фундація Ірондель (Fondation Hirondelle) оголошує конкурс грантів для регіональних медіа України у межах програми підтримки журналістики суспільного інтересу на місцевому рівні та розвитку конструктивного публічного діалогу в громадах.

Метою програми є посилення спроможності місцевих медіа створювати якісний журналістський контент суспільного інтересу, що сприяє прозорості, підзвітності влади, залученню громадян до суспільних дискусій, а також відновленню довіри та соціальної згуртованості в громадах.

До участі у конкурсі запрошуються редакції регіональних медіа України.

Тематика матеріалів у межах цієї програми може включати:

Підзвітність щодо використання публічних коштів та відбудови

• Розподіл та використання місцевих і регіональних бюджетів
• Процеси закупівель для контрактів із відбудови — хто їх отримує і яким чином
• Як використовуються кошти міжнародних донорів на рівні громад
• Моніторинг відбудови житла, інфраструктури та об’єктів громадського призначення

Врядування та інституційний контроль

• Прозорість і ефективність роботи місцевої та регіональної влади
• Доступ до публічної інформації та реакція місцевих посадовців на звернення громадян

Громадське життя, вплив на громади та соціальна згуртованість

• Умови проживання та інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у приймаючих громадах
• Виклики повернення та повторного заселення у деокупованих або прифронтових районах
• Доступ до базових послуг — охорони здоров’я, освіти та соціальної підтримки — у громадах, що постраждали від війни
• Роль громадянського суспільства та волонтерських організацій у подоланні прогалин у врядуванні

Грант надається медіаорганізації (редакції), яка подає заявку та відповідатиме за реалізацію проєкту.

Умови грантової програми

У межах конкурсу буде відібрано 12 регіональних медіа.

Кожна відібрана редакція отримає:

• грант у розмірі 3 500 швейцарських франків, який виплачуватиметься трьома траншами
• період реалізації проєкту — 9 місяців (6 квітня 2026 – 31 грудня 2026 року)

Очікувані результати

Протягом грантового періоду відібрані редакції повинні:

• підготувати та опублікувати серію з 10 журналістських матеріалів, присвячених темам, що забезпечують громади достовірною та перевіреною інформацією, сприяють громадянській активності та соціальній згуртованості;
• брати участь у щомісячних онлайн-менторингових сесіях;
• взяти участь у редакційному тренінгу, спрямованому на розвиток тем журналістики суспільного інтересу, посилення журналістських стандартів, покращення роботи з джерелами та даними, а також підвищення якості та впливу журналістських матеріалів
  (тренінг відбудеться у Києві наприкінці квітня — на початку травня 2026 року; точна дата буде повідомлена пізніше).

Хто може подаватися

До участі у конкурсі запрошуються:

• регіональні та місцеві медіа України (онлайн-медіа, друковані видання, телевізійні та радіоредакції);
• редакції, які регулярно створюють власний унікальний журналістський контент;
• медіа, зацікавлені у розвитку навичок роботи у форматі журналістики суспільного інтересу та висвітленні тем, що сприяють конструктивному публічному діалогу в громадах;
• редакції, які можуть виділити журналіста або команду журналістів для реалізації грантового проєкту та участі у менторингових сесіях і тренінгу.

Грант надається редакції, яка подає заявку та бере на себе відповідальність за реалізацію проєкту.

Перевага надаватиметься медіа, що працюють у прифронтових громадах, або медіа, які висвітлюють питання розвитку місцевих громад і соціальної згуртованості.

Критерії відбору

Заявки оцінюватимуться за такими критеріями:

• релевантність запропонованих тем для громади;
• відповідність підходу журналістиці суспільного інтересу;
• потенційний вплив матеріалів на розвиток публічного діалогу в громаді;
• досвід редакції у створенні журналістського контенту;
• спроможність редакції реалізувати грантовий проєкт.

Сильні заявки демонструватимуть не лише журналістську якість, але й продуманий підхід до того, як контент буде досягати аудиторії та залучати її до взаємодії.

Як подати заявку

Редакції, які бажають взяти участь у конкурсі, повинні подати грантову заявку за посиланням:
https://forms.gle/QNQa9S5QRjHBY5UFA

Дедлайн подачі заявок:
24 березня 2026 року

Оголошення результатів:
до 6 квітня 2026 року

Додаткові можливості для грантерів

Серед відібраних грантерів влітку 2026 року буде оголошено додатковий конкурс для регіональних медіа, які зацікавлені в організації та проведенні заходу публічного діалогу у своїй громаді.

Метою цього етапу є підтримка місцевих медіа у створенні безпечних та конструктивних платформ для обговорення суспільно важливих питань за участі громади, місцевої влади та експертів.

Питання щодо конкурсу та процесу подачі заявки можна надсилати:

Вікторія Веселовська
Project Officer Fondation Hirondelle в Україні
email Victoria.Veselovska@hirondelle.org

У період глибоких суспільних трансформацій та воєнних викликів освіта дорослих в Україні набуває особливого значення як інструмент підтримки, адаптації та розвитку людського потенціалу. Обговоренню цієї важливої теми буде присвячено міжсекторальний круглий стіл «Роль освіти дорослих в умовах кризи», який стане майданчиком для відкритого фахового діалогу. Захід об’єднає провайдерів освіти дорослих, медіа, представників громадських організацій, науковців та міжнародних партнерів. Учасники обговорять сучасний стан, ключові виклики та роль освіти дорослих в умовах соціально-економічної нестабільності й війни.

Організатори:

Національна спілка журналістів України

ГС Українська Асоціація освіти дорослих

DVV International в Україні

За сприяння Федерального Міністерства співробітництва та розвитку ФРН

Захід відбудеться 2 грудня у змішаному форматі за адресою

https://us06web.zoom.us/j/84022999136?pwd=VLAWJK2LDDwzEnRujMlD3ArX7yRhnM.1
Meeting ID: 840 2299 9136

Passcode: 751483

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1OA1nhshc7dKzgUrxtjdh73L6netihVIoUQNacUiG9Xg/edit?ts=691c566a

Програма заходу

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАХІД

Круглий стіл «Роль освіти дорослих в умовах кризи» є міжсекторальною дискусійною платформою, спрямованою на всебічне обговорення сучасного стану, викликів і перспектив розвитку освіти дорослих, зокрема посиленню її ролі в умовах соціально-економічної нестабільності та воєнних викликів.

Захід покликаний сприяти впровадженню інновацій, посиленню впливу освіти дорослих на процеси адаптації населення до умов життя в кризових ситуаціях і відбудови країни.

Метою круглого столу є напрацювання узгоджених рішень щодо популяризації ролі освіти дорослих в українському суспільстві, обмін ефективними практиками, досвідом і підходами між представниками різних секторів, а також обговорення ролі медіа у цій сфері.

Фокус дискусії. Тематичні акценти заходу

• Роль освіти дорослих в умовах війни, внутрішньої міграції, трансформації ринку праці та зростання потреб у перекваліфікації.
• Посилення міжсекторальної взаємодії: розвиток партнерств між органами влади, освітніми установами, громадським сектором, ЗМІ та міжнародними донорами.
• Висвітлення та аналіз ефективних практик діяльності центрів освіти дорослих (ЦОД) в Україні та за кордоном, їхній внесок у підтримку стійкого розвитку громад і адаптацію населення.
• Роль медіа у висвітленні проблематики освіти дорослих, формуванні суспільної підтримки, а також у популяризації та поширенні найкращих практик освіти впродовж життя.

Ключові спікери

• Сергій Томіленко — голова Національної спілки журналістів України;
• Ігор Балуба – керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України;
• Лариса Лук’янова — голова правління ГС Українська асоціація освіти дорослих;
• Олег Смирнов — директор представництва DWW International в Україні;
• Гліб Головченко — начальник департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України, секретар Національної спілки журналістів України;
• представники регіональних Центрів навчання і освіти дорослих (Київ, Львів, Миколаїв, Полтава, Кропивницький, Нікополь);
• представники медіа України;
• експерти, науковці, представники державних, громадських та міжнародних інституцій, дотичні до освіти дорослих в Україні.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

• створення дорожньої карти узгоджених дій для розвитку освіти дорослих;
• посилення взаємодії між державними, освітніми та громадськими інституціями;
• формування пакету рекомендацій і практичних механізмів;
• підвищення розуміння ролі освіти дорослих серед широкого загалу через медіа-покриття;
• розвиток медіаосвіти дорослих як частини державної інформаційної політики;
• підготовка резолюції з пропозиціями для органів влади, освітніх закладів та ЗМІ.

ЗНАЧЕННЯ ЗАХОДУ

Круглий стіл є вагомим науково-практичним майданчиком для міжгалузевого діалогу з питань неперервної освіти. Захід об’єднує представників органів державної влади,  науковців, керівників і фахівців центрів освіти дорослих, міжнародних організацій, громадського сектору, медіа та провайдерів освітніх послуг задля обговорення актуальних викликів і пошуку ефективних рішень у сфері освіти дорослих.

Його проведення сприяє:

• напрацюванню спільних ініціатив і механізмів модернізації національної освітньої політики дорослих;
• обміну і поширенню кращих практик роботи ЦОД та обмін досвідом між регіонами і країнами;
• посиленню взаємодії між регіональними та національними структурами, а також міжнародними партнерами;
• візуалізації ролі освіти дорослих як важливого елементу відновлення країни;
• активному залученню засобів масової інформації до висвітлення важливості освіти дорослих, формування суспільної підтримки та популяризації можливостей для навчання впродовж життя;
• підсиленню ролі центрів освіти дорослих (ЦОД) як ключових інституцій у наданні доступу до якісного навчання, перекваліфікації, соціальної інтеграції та підтримки громад у період змін.

Підвищення ролі освіти дорослих є ключовим фактором адаптації суспільства до змін, забезпечення соціальної згуртованості та стійкого майбутнього.

Контакти:
Асоціація освіти дорослих України
Національна спілка журналістів України
DWW International (Україна)
м. Київ, Україна

Для молоді завжди важливі приклади інших людей, адже саме вони формують світогляд і надихають на власні вчинки. Сьогодні такими прикладами стають ті, хто без вагань став боронити Батьківщину. До Дня захисників і захисниць України я хочу розповісти про Сергія Громового — людину, яка своїми справами довела, що справжня сила полягає не лише у зброї, а й у добрих вчинках, відданості та вірі в майбутнє нашої країни.

Справжня сила часто прихована не в гучних промовах,  а у щоденній стійкості звичайних людей. Тих, хто без зайвого пафосу бере на себе відповідальність — допомагати, підтримувати тa оберігати. Їхня рішучість і доброта створюють каркас суспільства, завдяки якому країна тримається навіть у найважчі часи.

Сергій Громовий — відомий активіст, виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки та голова громадської організації «Національний центр реабілітації учасників АТО та бойових дій». За освітою він агроном, має науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук і є автором п'ятнадцяти наукових публікацій та 2 винаходи. Його кар'єра охоплює різні сфери — від виробництва й науки до бізнесу, державного управління та політики. Однак саме війна стала визначальним випробуванням, що змінило його життєвий шлях.

У його житті є чимало сторінок, які можна назвати героїчними, хоча сам він переконаний, що він звичайна людина. Його шлях — приклад того, як можна служити Україні не лише зі зброєю в руках, а й силою серця.

Другого березня 2014 року Сергій, одним із перших, був мобілізований до Збройних сил України й проходив службу до березня 2015-го. Він служив у Києво-Святошинському районному військовому комісаріаті, і періодично виїжджав у зону бойових дій — у Щастя, Дебальцеве, Маріуполь, Краматорськ, Луганську та Донецьку області. Війна багатогранна, поруч з романтикою і героїзмом іде біль, страх та смерть. Найбільше йому запам’яталися не вибухи на передовій, а біль тилу. Саме він вручав матерям похоронки, організовував поховання загиблих воїнів, коли місцева влада боялася брати на себе цю вaжку місію. «З восьми похованих мною троє були єдиними дітьми у своїх батьків. І не одружені. Рід закінчувався на них… Я і по сьогодні пам’ятаю їх всіх по іменам. Це боліло найбільше», — згадує Сергій.

Для родин цe нe просто прoщaння — це день, кoли світ стає іншим, бо людинa, щo бyла опорою, вже ніколи не повернеться додому. Для побратимів це мовчазна обіцянкa нe забути й продовжувати боротьбу, яку розпочав загиблий. A для всьогo суспільства — нагадування, що за мирнe небо ми розраховуємося життями нaйкращих.

Голова «Національного центру реабілітації учасників АТО та бойових дій» каже, що саме під час таких похоронів особливо вiдчувається єдність українців: незнайомі люди приходять, щоб стати поруч, щоб підтримати родину і схилити голову у спільній скорботі. Біль матерів і рідних полеглих він пропустив через своє серце настільки глибоко, що ця туга відлунює і досі. Це скорбота, яка об’єднує і перетворює біль на силу — силу пам’ятати й берегти те, за що заплачено таку високу ціну.

Після повернення з фронту він зосередився на допомозi тим, хтo пройшов через війну. «Нацioнальний центр реабілітації учасників AТO та бойових дій» не має власного стаціонару чи санаторіїв, але об’єднує безліч ініціатив: від патріотичних акцій і концертів до збoру та передавання книг на фрoнт, організації зустрічей вeтеранів із молоддю, матеріальної підтримки та участi у грантових прогрaмax. «Ми робимо все, що можемо, аби підтримати людeй — морально, культурно, соціально. Але найважче завжди одне — знайти ресурси», — каже голова організaції.

Сергій Громовий живе за принципом справедливості. Він посадив багато дерев, проклав дороги, допоміг сотням людей, зберіг українські традиції і навіть спорудив школу для майбутніх поколінь. Але найголовніше — він повернув людям віру в людяність після всіх випробувань війни.

Його історія доводить, що справжні герої — не десь у підручниках і не лише на лінії фронту. Вони серед нас — ті, хто щодня робить свою справу тихо й віддано, хто вміє підтримати, коли світ навколо втрачає опору. Завдяки таким людям Україна тримається і має силу йти далі.

Лада Подоліна,

студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Сучасна українська журналістика перебуває у періоді активних змін. Традиційні медіа вже не домінують так, як раніше, а цифрові технології відкривають нові горизонти для розвитку сфери. Майбутні журналісти та молоді філологи уявляють її як поєднання класичних цінностей із сучасними інструментами, де ключовими стають швидкість поширення iнформацiї, інтерактивність та персоналізація контенту.

Вже сьогодні розвиток журналістики нерозривно пов’язаний із інтернетом. Онлайн-платформи стають основним джерелом новин, тоді як друковані видання поступово втрачають свій вплив. Це вiдкривaє нoві можливостi для створення контенту: статті поєднують текст із мультимедіа, інтерактивними графіками, відео та подкастами, що дозволяє читачам глибше занурюватися у тему. Мобільні платформи роблять новини доступними в будь-який чaс, а соціальні мережі, як Telegram, TikTok, Instagram та Facebook, стають ключовими каналами поширення інформації, особливо серед молоді, яка цінує швидкість і зручність споживання контенту. У той же час виникає концепція громадської журналістики. Медіа стають відкритими платформами, де користувачі самостійно створюють контент, здійснюють локальні репортажі та беруть участь у формуванні новин. Хоча друковані видання все ще існують, вони набувають більш нішевого формату — тематичних журналів, що містять аналітичні матеріали, авторські колонки та якісні репортажі, які цінуються за їх деталізацію.

Сучасні технології відіграють ключову роль у розвитку журналістської професії. Журналісти майбутнього активно використовують штучний інтелект для перевірки фактів, аналізу великих даних і вибору актуальних тем. Це дозволяє їм більше зосередитися на креативній та аналітичній роботі, збільшуючи швидкість і точність інформації. Крім того, сучасний медіапрофесіонал повинен володіти не лише письмовими навичками, а й мультимедійними вміннями, такими як відеомонтаж та робота з даними, що формує новий тип журналістики.

Особлива увага приділяється українській ідентичності та місцевим темам. Майбутня журналістика повинна зберегти національну орієнтацію, просувати українську мову і культуру, одночасно інтегруючись у світовий інформаційний контекст. Таким чином, вона стає поєднанням цифрових технологій і традиційних цінностей: мобільною, інтерактивною, персоналізованою та відкритою для суспільства, де творчість журналіста підтримується новітніми технологіями та штучним інтелектом.

Лада Подоліна, студентка КНУ ім. Тараса Шевченка

З нагоди початку нового навчального року діти миколаївських журналістів отримали солодкі подарунки від Національної спілки журналістів України та Благодійної організації “Українська Федерація Банків Продовольства”.

Ця ініціатива — частина ширшої програми підтримки, яку НСЖУ разом із партнерами реалізує з червня 2023 року. Гуманітарна допомога надається медійникам і передусім спрямовується на вразливі категорії — родини, що постраждали від війни.

Особливе місце серед цих проєктів займає допомога дітям журналістів — адже навіть у складні часи важливо дарувати дітям радість та підтримувати їхній розвиток.

«Прес-клуб реформ» (Кропивницький) запрошує українських журналісток подавати заявки на участь у навчально-дослідницькому візиті, який заплановано на 27 жовтня - 1 листопада 2025 року у місті Берлін.

Чому поїздка навчальна? Захід має на меті глибше вивчити, як війна вплинула на ЛГБТ+ людей, жінок, як працює дезінформація, пов’язана з СОГІ (сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю), гендерною рівністю, дискримінованими групами та становищем українців/ок в цілому, і як протидіяти дезінформації. Для цього під час поїздки ви зустрінетесь з багатьма цікавими людьми зі сфери медіа, активізму, правозахисту, факт-чекінгу та протидії дезінформації.

Чому поїздка одночасно дослідницька? Окрім цікавої програми, у вас буде передбачено час на власне журналістське дослідження. Адже по завершенню поїздки ми очікуємо від вас створення журналістських матеріалів на теми, дотичні до програми.

Ми віримо, що особливо під час війни важливо розповідати світу історії українців та українок та протидіяти дезінформації. Ви можете створити статті, відео або лонгріди про становище ЛГБТ+ спільноти, жінок, українських біженок і їхнє життя за кордоном, дезінфоромацію і як вона використовується і т.д.

Ми очікуємо, що ви оберете цікавий нетривіальний фокус вашого журналістського деслідження, який сподобається аудиторії вашого медіа. У вас буде час на дослідження вибраної вами теми до поїздки, трохи часу передбачено під час самої поїздки (наприклад, для інтерв’ю чи, за попередньою домовленістю, зустрічей з місцевими), а також близько двох тижнів після поїздки для фіналізації.

Ми будемо сприяти, за необхідності, у пошуку вами протагоністів/ок, інтерв’юерів/ок, експертів/ок тощо. Написання журналістського матеріалу та його розміщення на вашому медіа-ресурсі є обов’язковою (!) умовою участі. Погодьтесь, це не така вже й висока ціна за повністю оплачувану поїздку. Усі матеріали будуть продубльовані на сайтах організаторської команди з посиланням на першоджерело. З роботами учасниць подібних програм з попередніх років можна ознайомитись тут.

Всі заходи у рамках поїздки проходитимуть англійською мовою, тому для участі важливо володіти англійською на рівні, достатньому для спілкування в інтернаціональних командах.

Якщо ваша кандидатура на участь у поїздці буде розглянута як така, що відповідає очікуванням організаторської команди, ми вас запросимо на коротку онлайн співбесіду, під час якої вам потрібно буде більше розповісти про свої очікування і плани на поїздку, а також підтвердити розмовний рівень володіння англійською.

У разі, якщо за результатами співбесіди ви будете включені до групи, котра братиме участь у навчальній поїздці, вам потрібно буде самостійно організувати свою поїздку до Берліну – продумати маршрут, завчасно придбати квитки, приїхати у потрібний день до місця призначення. Організатори на місці компенсують ваші витрати на квиток по маршруту Україна-Німеччина та у зворотньому напрямку, а також забезпечують учасницям проживання, харчування, можливості для навчання.

Будь ласка, заповніть цю форму https://forms.gle/Yzta3GUHk95LanaN8 до 09.00 ранку понеділка, 15 вересня 2025 року. Всі кандидатки, котрі будуть запрошені до співбесіди, отримають повідомлення про це не пізніше, аніж 19 вересня.

Організаторами поїздки є три некомерційні організації з Німеччини та України – Deutsche Gesellschaft (Берлін), правозахисна організація «Гендер Зед» (Запоріжжя) та «Прес-клуб реформ» (Кропивницький). Поїздка відбудеться у рамках проєкту «Розширення можливостей для журналісток України», що підтримується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини у рамках Програми Східного Партнерства та організацією допомоги #WeAreAllUkrainians

Інформація Прес-клубу реформ, м. Кропивницький

В Україні відбувся унікальний інклюзивний культурно-мистецький проєкт «СИЛА НАЦІЇ: ГЕРОЇ ТА ДІТИ», що об’єднав Захисників і Захисниць України та дітей, постраждалих через російську агресію. Це особлива ініціатива, у якій зустрілися дві надзвичайно сильні сили — мужність воїнів та щирість дитячих сердець. Учасниками стали 60 дітей та 10 військових і ветеранів, які разом створили цикл із десяти соціальних дитячих ток-шоу з перекладом українською жестовою мовою.

Юними телеведучими і журналістами були діти з інвалідністю різних нозологічних форм, переселенці, ті, хто пережив окупацію, діти, які постраждали та отримали травми внаслідок війни. Серед них - діти з родин військовослужбовців, ветеранів та загиблих українських воїнів, у тому числі нацгвардійців, зниклих безвісти та чинних учасників бойових дій. Географія учасників охопила 31 населений пункт: Маріуполь, Бахмут, Слов’янськ, Бердянськ, Костянтинівка, Луганськ, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Суми, Нова Каховка, Херсон та інші.

«Ми хотіли створити безпечний простір, де діти та герої можуть почути одне одного. Кожна зустріч — це не тільки розмова для телебачення, це момент зцілення для обох сторін» зазначив керівник Проєкту Микола Лепський.

Гостями студії стали 10 військовослужбовці та ветерани Національної гвардії України, ЗСУ та інших підрозділів. Серед них військовослужбовці та військовослужбовиці - офіцери  Національної гвардії України, які продовжують свою службу зараз - Христина Бойчук (Кудрява), Герой України Ілля Жеведь, радник Міністра МВС України Герой України Дмитро Фінашин; капітан ЗСУ, очільник платформи «Культурні Сили», поет, музикант, телеведучий Миколай Сєрга, резиденти платформи «Культурні Сили»: ветеран ЗСУ, заслужений артист України, бандурист Тарас Столяр та військовослужбовиця, скрипалька і диригентка Ольга Рукавішнікова; ветеранка, амбасадорка Міністерства молоді та спорту України, капітан національної жіночої збірної з ампфутболу Ольга Бенда; ветерани, які пройшли полон: екскомандир пресслужби «Азов» Дмитро Козацький (позивний Орест) і морський піхотинець Гліб Стрижко; ветеран, телеведучий, письменник і громадський діяч Олександр Будько (Терен).

Формат ток-шоу передбачав відверті діалоги поколінь. Це були не просто інтерв’ю про бойовий шлях — діти запитували про відчуття, мрії, виклики та перемоги. Вони готувалися до зустрічей, вивчали історії гостей, шукали деталі, які допомагали побачити в герої не лише воїна, а й людину з особистими переживаннями.

Головний сержант Північного управління Національної гвардії України, Герой України Ілля Жеведь поділився: «Ці діти вражають своєю щирістю та силою духу. Коли вони ставлять запитання, ти розумієш — вони вже пройшли через таке, що багатьом дорослим і не снилося. І саме заради них ми мусимо вистояти».

Проєкт подарував чимало зворушливих моментів. Глядачі бачили, як ветеран і дівчинка-учасниця виконували дует на бандурах, як у студії співали пісню «Додому» всі разом — діти, військові та глядачі. Один із випусків запам’ятався танцем ветерана на протезах із дівчинкою-танцівницею з інвалідністю. На зйомку Герої приносили особисті речі — бойове спорядження, книги, музичні інструменти, фотографії, навіть улюбленого собаку.

Під час підсумкової презентації проєкту в «Укрінформі» прозвучав і особливий музичний номер: учасниця проєкту Поліна Сапсай та ветеран ЗСУ, резидент платформи «Культурні Сили», заслужений артист України,  Тарас Столяр виконали на бандурах композицію Shape Of My Heart Стінга. Пізніше музикант поділився: «Для мене це не просто виступ. Це можливість подарувати дітям віру, що навіть після найтемніших часів музика і добрі зустрічі повертають світло».

Ліна Кущ, перша секретарка Національної спілки журналістів України, підкреслила: «Цей проєкт — приклад того, як журналістика може бути інструментом підтримки й розвитку, особливо для дітей, що пережили війну».

Особливими символами проєкту стали велика мапа України, на якій діти позначали прапорцями свої рідні міста, «Дерево Незламності» з побажаннями та мріями учасників, а також Прапор України з підписами і словами підтримки від гостей. Після завершення проєкту цей прапор передаватимуть у реабілітаційні центри як артефакт єдності.

Підготовка до зйомок була ґрунтовною. Діти відвідували майстер-класи з тележурналістики, техніки мовлення, акторської майстерності та психотренінгу. Координаторка проєкту Ольга Мрихіна зазначила: «Я бачила, як ці діти з першого дня хвилювалися, а потім поступово розкривалися. Вони ставали впевненішими, відчували, що їхні слова важливі, а їхній голос почутий».

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру» та за активної участі партнерів — культурних кластерів та кінотеатрів «Братислава», «Краків», «Флоренція», «Лейпциг», «Кадр», Національної спілки журналістів України, громадських та благодійних організацій, державних органів влади та органів місцевого самоврядування.

Генеральна директорка ДТ ДТА «33 канал» Ольга Марцинко наголосила: «Ми щиро підтримали цей проєкт, бо він не лише розповідає важливі історії, а й дає шанс дітям і військовим побачити, що вони потрібні країні та суспільству».

«СИЛА НАЦІЇ: ГЕРОЇ ТА ДІТИ» — це не просто телевізійний проєкт. Це хроніка війни з двох точок зору — військових і дітей. Це простір, де народжується взаємна підтримка, розуміння та віра в майбутнє. «Можна втратити все, але неможливо втратити віру у свою країну», — кажуть учасники. І ця віра звучить у кожному випуску.

Випуски вже доступні на YouTube-каналах «Сила нації. Діти» та «Веселка TV» і виходять в ефірі «33 каналу». Проєкт залишив по собі не лише створені програми, а й сильний емоційний слід у серцях усіх, хто брав участь чи став глядачем. Він довів: справжня сила нації — у людях, їхніх історіях, єдності та любові до України.

Слідкувати за новинами проєкту можна на офіційній фейсбук-сторінці: Сила Нації: Герої та Діти

Контактна особа: 050-656-79-43, upraqvdom1978@gmail.com (Ольга Мрихіна, координатор культурно-мистецького проєкту «СИЛА НАЦІЇ: ГЕРОЇ ТА ДІТИ»).

Фото: Євдокименко Наталя, НСЖУ

Інформація Національної спілки журналістів України

Метою конкурсу грантових заявок під назвою «Підтримка медіа, що працюють в інтересах суспільства, в умовах невизначеності» є реагування на гостру фінансову кризу, з якою стикаються медіа в регіоні, та збереження спроможності редакцій, що працюють в інтересах суспільства, надавати аудиторії в Україні, Молдові та Вірменії якісний новинний контент.

Конкурс буде зосереджений на медіаорганізаціях, що відіграють значну роль в інформаційних екосистемах своїх країн. До участі допускаються ті медіа, які опинилися під загрозою через фінансові обмеження та забезпечують велику аудиторію або окремі групи аудиторій, що мають обмежений чи відсутній доступ до незалежних і достовірних джерел інформації, якісною, фактологічною журналістикою.

У межах цього конкурсу Міжнародний фонд виділить щонайменше 1,3 млн доларів США у вигляді грантів для медіа, що працюють в Україні, Молдові та Вірменії (сума може бути збільшена залежно від внутрішньої наявності коштів).

Індивідуальні гранти на термін 18 місяців надаватимуться національним, місцевим та багаторегіональним медіаорганізаціям, і кожен грант оцінюватиметься приблизно від 75 000 до 300 000 доларів США залежно від розміру, спроможності та обґрунтованих потреб організації. Після завершення початкового гранту буде можливість продовження фінансування ще на 12 місяців.

Як умову участі, фінансування від Міжнародного фонду не може становити більше ніж 30% від середнього річного обороту організації. Медіаорганізаціям рекомендується готувати пропозиції та запит фінансування, враховуючи цю пропорцію та узгоджуючи їх із фінансовою траєкторією, поточним розміром і спроможністю організації.

Більше про умови конкурсу тут

Fondation Hirondelle (Швейцарія) та Інститут регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) оголошують Другий відкритий конкурс заявок на отримання індивідуальних грантів з метою підтримки 20 регіональних журналістів у підготовці серій матеріалів, що висвітлюють місцеві питання соціальної згуртованості.

Ця грантова програма заснована на результатах соціологічного дослідження аудиторій регіональних медіа в прикордонних і постраждалих від війни районах України, проведеного у 2024 році. Дослідження виявило ключові проблеми, що впливають на соціальну згуртованість, і показало зміни інформаційних потреб цих громад з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Результати дослідження засвідчили високий рівень довіри до місцевих ЗМІ, але водночас виявили запит аудиторії на більшу кількість матеріалів у регіональній пресі щодо того, як використовуються кошти місцевого бюджету, висвітлення прогресу у відбудові та відновленні громади, аналіз регіональної історії та її впливу на сьогодення, а також публікації про успіхи громади попри триваючі бойові дії.

У відповідь на ці потреби, програма індивідуальних грантів забезпечить стипендії та менторську підтримку регіональним журналістам для створення матеріалів на такі теми:

* Відбудова та процеси відновлення

* Місцеве самоврядування, бюджетування та використання коштів

* Виклики та їх подолання в громаді: минуле і сьогодення

* Регіональна історія та її значення сьогодні

* Успішні приклади стійкості, розвитку та єднання громад

Вимоги до учасників

• Участь у програмі можуть взяти місцеві українські журналісти, які працюють як фрілансери або співробітники регіональних ЗМІ.
• Фрілансери повинні надати лист-зобов'язання від місцевого медіа, яке готове опублікувати фінальний матеріал.
• Пропозиції мають бути орієнтовані на регіональну українську аудиторію і призначені для поширення через регіональні ЗМІ.
• Під час конкурсного відбору пріоритет надаватиметься пропозиціям щодо серій матеріалів (щонайменше 3).

Деталі надання гранту

• Фінансування: Відібрані заявники отримають 1 500 швейцарських франків на підтримку створення своїх матеріалів.
• Менторство: Стипендіати отримають індивідуальне редакторське менторство (онлайн та офлайн).
• Навчання: Два триденних тренінга з редакційного виробництва та безпеки, які відбудуться у вересні-жовтні в Києві/Львові. Точні дати та місце будуть повідомлені додатково.
• Грантовий період: З 18 серпня по 17 грудня 2025 року.

 Як подати заявку на грант?

Для подання заявки на грант заповніть, будь ласка, форму за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScuboiGPGkf2iE7LSukSmZHhoghO8XysAFU8bLPTX4hrRv5kA/viewform?usp=header

Дедлайн для подачі аплікаційної форми - 4 серпня 2025 року. Відібрані учасники будуть повідомлені до 18 серпня 2025 року.

Якщо у вас виникнуть додаткові запитання, зв'яжіться з нами за адресою Victoria.Veselovska@hirondelle.org до 1 серпня 2025 р.